Завтра歌詞

作詞 : Алёна Савраненко
作曲 : Вадим Алхутов
Поміж цих стін чую клич, чую дзвін
Я не знаю, де я буду завтра
Знову квиток, знову часу виток і
Я не знаю, де я буду завтра
Поміж цих стін чую клич, чую дзвін
Я не знаю, де я буду завтра
Знову квиток, знову часу виток і
Я не знаю, де я буду завтра
А завтра мій час
Знову покличе мене нова мета, нова ціль
Новий параграф і є новий день,
лінія довга на лівій руці
В книгу життя кожен вписує сам море ідей чи то купу подій
Сотні бажань або тонами мрії,
чи всі слова — вилами по воді
Я знаю, педалі крутитиму далі.
Хай я не зі сталі, та нерви — метал
І я переїжджатиму всі магістралі чимдуж і чимдалі,
де нові міста
Щоби поділитися — непотрібно приводу
Ти маєш зерна кави чи мішаєш в собі три в одному
Як розпізнати поклик, коли безліч інтересів
Хай є одне стебло, але гілок більш ніж десять
Рвеш себе на шмаття, обираєш свою сторону
І як би розділити час свій рівносильно порівну
Просто корінням у ґрунт, а тяжче рубати кінці
І як би то не прив'язати себе до речей,
що не мають ні сенсу, ні цін
Як не тягнути минулого ковдру,
як все без образ відпускатиму я
Так часто я бачу звабливу дорогу,
але розумію — вона не моя
Поміж цих стін чую клич, чую дзвін
Я не знаю, де я буду завтра
Знову квиток, знову часу виток і
Я не знаю, де я буду завтра
Поміж цих стін чую клич, чую дзвін
Я не знаю, де я буду завтра
Знову квиток, знову часу виток і
Я не знаю, де я буду завтра
А завтра мій час
В ілюмінаторі від літака в напрям екватору тече ріка
В хмарах заховані землі і час,
я своїх вражень доповнюю чан
Це не кінець. Моє життя ніби телекінез
Хтось має владу, а я можу без —
знову на карті я малюю хрест
Я знаю, попереду води і береги,
звуки і герци і люди фонтаном
І я вже стою — у неділю чи середу,
зранку чи ввечері, в парне й не парне
Інколи крок відділяє від того,
щоб перевантажити внутрішній світ
Я ж намагаюся просто звільнити свій стовбур від хворих і зламаних віт
Дні пролітають в єдиний потік
В зими й літа зійде сотня потів
Я сотні разів залишатиму дім
Щоб бути корисною в цьому житті
Дні пролітають в єдиний потік
В зими й літа зійде сотня потів
Я сотні разів залишатиму дім
Щоб бути корисною в цьому житті
Поміж цих стін чую клич, чую дзвін
Я не знаю, де я буду завтра
Знову квиток, знову часу виток і
Я не знаю, де я буду завтра
Поміж цих стін чую клич, чую дзвін
Я не знаю, де я буду завтра
Знову квиток, знову часу виток і
Я не знаю, де я буду завтра
Поміж цих стін чую клич, чую дзвін
Я не знаю, де я буду завтра
Знову квиток, знову часу виток і
Я не знаю, де я буду завтра
А завтра мій час